Симптоми та ознаки
Стрес у психології та біології – це будь-який вплив фізичний або довкілля, що викликає реакцію організму. У більшості випадків стрес сприяє виживанню, оскільки змушує організми адаптуватися до умов навколишнього середовища, що швидко змінюються1.
Важливо збагнути, що точнісінько так само як саме переживання стресу, так і сприйняття стресорів є найвищою мірою індивідуальним. Іншими словами, те, що турбує одну людину, необов'язково може турбувати іншу.
Впливи, що викликають стресові реакції, називають стресорами.2
Стресори поділяють на такі категорії:
- зовнішні (гучний шум, загроза чи небезпека),
- проблеми задоволення первинних потреб (сон, їжа, безпека),
- робоче навантаження (нестача часу, надмірні вимоги, а також, навпаки, занижені вимоги та нудна робота),
- соціальні стресори (соціальна ізоляція, міжособистісні конфлікти, цькування, дискримінація),
- внутрішньоособистісні конфлікти (важко розв'язувана суперечність між протилежно спрямованими інтересами, потребами, поривами).4
Утім, стрес не обов'язково має бути тільки негативним. Тип адаптивного стресу описують як евстрес. Він пов'язаний з приємними подіями, як-от весіллям або підвищенням по службі. Проте коли реакція організму на стрес неадекватна або коли стрес занадто сильний, він може супроводжуватися напругою і тривогою та призвести до психічних розладів. Такий дезадаптивний стрес називають дистресом.
Стрес можна класифікувати й за іншими критеріями – наприклад, його тривалістю.
Гострий стрес виникає як реакція на раптову подію. Це може бути сильне травматичне переживання, зокрема загроза безпеці або фізичній цілісності людини (наприклад, природна катастрофа, напад, нещасний випадок, зґвалтування), втрата близької людини або надзвичайно різка та загрозлива зміна в соціальному становищі та/або оточенні людини -- наприклад, втрата багатьох близьких або пожежа в домі.5
Гострий стресовий розлад
Поодинокі або повторювані стресові, психотравмуючі ситуації – наприклад, важка фізична або психічна травма, фізичне, сексуальне насильство або загроза смерті, можуть спричинити появу симптомів гострого стресового розладу.
Симптоми гострого стресового розладу (якщо подія сталася протягом попереднього місяця):
- Інтенсивний психологічний чи фізіологічний дискомфорт при нагадуванні про травматичну подію;
- Періодично повторювані, мимовільні та настирливі неприємні спогади про подію;
- Дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), за яких людина відчуває ніби травматична подія повторюється знову;
- Дереалізація (змінене відчуття реальності), під час якої в людини змінюється сприйняття, виникає відчуття приголомшення або уповільнення часу чи все сприймається «застиглим»;
- Порушення сну (труднощі з засинанням, уривчастий сон, безсоння, повторювані неприємні сни про подію);
- Спроби уникнути болісних спогадів, думок чи почуттів, пов'язаних із подією;
- Спроби уникнути зовнішніх нагадувань (людей, місць, розмов, предметів, ситуацій), пов'язаних з подією;
- Зміни в поведінці, що бентежать саму людину або людей, що її оточують (наприклад, агресивність, соціальна ізоляція або самоізоляція);
- Дратівливість або безпричинні спалахи гніву;
- Настороженість та гіперпильність;
- Проблеми з концентрацією уваги;
- Скарги на не пояснювані фізичним станом соматичні симптоми (наприклад, параліч, втрата мови або втрата зору).
Хронічний стрес, з іншого боку, викликають тривалі стресові стани, що поступово виснажують ресурси, необхідні організму для того, щоб упоратися з цими станами. Це може призвести до повного виснаження. До причин хронічного стресу належать тривалі подружні зради, велике навантаження, недосипання, погані міжособистісні стосунки або неадекватні умови життя.5
Дистрес-реакції
Стрес впливає на людину на різних рівнях. Він може датися взнаки на фізичному рівні за рахунок значного ослаблення імунної системи або виснаження кісткової та м'язової маси при одночасному відкладанні жиру в області черева.8 А ще на фізичному рівні стрес може проявлятися різними болями – наприклад, болі в області грудей, головні болі, кишкові спазми та інші неприємні відчуття.9
Стрес, звісно ж, відбивається й на психічному рівні. Найпоширенішою реакцією на стрес є тривога. Інші реакції включають гнів, агресію або апатію, які можуть перерости в депресію.10 Не менш важливим є вплив стресу на здатність до навчання, адже стрес впливає на гіпокамп – центр у мозку, який відповідає за навчання та пам'ять.11
Тривалий стрес може мати серйозні наслідки. У довготерміновій перспективі високий рівень глюкози в крові, спричинений стресом, є однією з причин діабету, який діагностується в людей похилого віку. Також стрес може бути призводити до підвищеного кров'яного тиску, проблем із серцево-судинною системою, інсульту.12
Аби отримати додаткову інформацію про психосоматичні захворювання, можливо спричинювані стресорами, відвідайте розділ "Психосоматика". Інформаційні та допоміжні матеріали, що стосуються не тільки до стресу, а й синдрому емоційного вигоряння, можна відшукати в розділі Мультимедіа.
Синдром емоційного вигоряння
Люди з високим робочим навантаженням та люди, які опікуються допомогою іншим людям, мають знати про синдром емоційного вигоряння.1.
Люди, які беруть на себе складні робочі завдання та проводять на роботі надмірну кількість часу, часто недооцінюють попереджувальні сигнали, що їх посилає організм.
Синдром вигоряння – це стан хронічного стресу.1
Цей стрес призводить до виснаження і навіть почуття неповноцінності та неуспіху. На той час, коли синдром проявлятиметься, переважно непомітно й повільно, людина вже не в змозі ефективно функціонувати на професійному і особистісному рівні.
Різниця між стресом і вигорянням полягає в ступені тяжкості, а це означає, що чим раніше ви розпізнаєте симптоми, тим вдаліше зможете уникнути синдрому вигоряння:
- хронічна втома
- безсоння
- забудькуватість / погіршення концентрації та уваги
- фізичні симптоми
- частіші соматичні захворювання та втрата апетиту
- тривога
- депресія
- гнів
- втрата почуття радості
- песимізм
- ізоляція
- розлука
- почуття апатії та безнадії
- підвищена дратівливість
- недостатня продуктивність та погана працездатність
Чудово, якщо в вас немає жодної з цих проблем. Однак ви маєте пам'ятати про всі ці попереджувальні знаки. Не кваптеся та чесно оцініть рівень стресу у вашому житті. Навчіться говорити "ні", добре організуйте свою роботу й проводьте вільний час, займаючись тим, що вам подобається. По натхнення ви можете зазирнути до розділу "Самодопомога". Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна професійна допомога, перейдіть до розділу "Допомога".
Література
- Britannica, The Editors of Encyclopaedia. "Stress". Encyclopedia Britannica, 29 Oct. 2020, https://www.britannica.com/science/stress-psychology-and-biology. Accessed 10 April 2021.
- Selye, H. (1966). Život a stres. Bratislava: Obzor
- Křivohlavý, J. (1994). Jak zvládat stres. Praha: Grada.
- Halan, Y. C. (2005). Managing Stress. Slough: NEW DAWN PRESS GROUP.
- World Health Organization. The ICD-10 classification of mental and behavioral disorders. Clinical description and diagnostic guideline. Geneva: World Health Organization
- Hartl, P. & Hartlová, H. (2010). Velký psychologický slovník. Praha: Portál.
- Ayers, S. & Visser, R. (2015). Psychologie v medicíně. Praha: Grada.
- Rice, W. H. (2012). The Handbook of Stress Science: Biology, Psychology and Health. Thousand Oaks: SAGE.
- Atkinson, R. (2003). Psychologie. Praha: Portál.
- Kim, J. J. & Yoon, K. B (1998). Stress: Metaplastic effects in the hippocampus. Trends in Neurosciencees, 21(12), 505-509. doi: 10.1016/S0166-2236(98)01322-8.
- Atkinson, R. (2003). Psychologie. Praha: Portál.