Утім, стрес не обов'язково має бути тільки негативним. Тип адаптивного стресу описують як евстрес. Він пов'язаний з приємними подіями, як-от весіллям або підвищенням по службі. Проте коли реакція організму на стрес неадекватна або коли стрес занадто сильний, він може супроводжуватися напругою і тривогою та призвести до психічних розладів. Такий дезадаптивний стрес називають дистресом.

Стрес можна класифікувати й за іншими критеріями – наприклад, його тривалістю.

Гострий стрес виникає як реакція на раптову подію. Це може бути сильне травматичне переживання, зокрема загроза безпеці або фізичній цілісності людини (наприклад, природна катастрофа, напад, нещасний випадок, зґвалтування), втрата близької людини або надзвичайно різка та загрозлива зміна в соціальному становищі та/або оточенні людини -- наприклад, втрата багатьох близьких або пожежа в домі.⁵ 

Гострий стресовий розлад

Поодинокі або повторювані стресові, психотравмуючі ситуації – наприклад, важка фізична або психічна травма, фізичне, сексуальне насильство або загроза смерті, можуть спричинити появу симптомів гострого стресового розладу.

Симптоми гострого стресового розладу (якщо подія сталася протягом попереднього місяця):

• Інтенсивний психологічний чи фізіологічний дискомфорт при нагадуванні про травматичну подію;
• Періодично повторювані, мимовільні та настирливі неприємні спогади про подію;
• Дисоціативні реакції (наприклад, флешбеки), за яких людина відчуває ніби травматична подія повторюється знову;
• Дереалізація (змінене відчуття реальності), під час якої в людини змінюється сприйняття, виникає відчуття приголомшення або уповільнення часу чи все сприймається «застиглим»;
• Порушення сну (труднощі з засинанням, уривчастий сон, безсоння, повторювані неприємні сни про подію);
• Спроби уникнути болісних спогадів, думок чи почуттів, пов'язаних із подією;
• Спроби уникнути зовнішніх нагадувань (людей, місць, розмов, предметів, ситуацій), пов'язаних з подією;
• Зміни в поведінці, що бентежать саму людину або людей, що її оточують (наприклад, агресивність, соціальна ізоляція або самоізоляція);
• Дратівливість або безпричинні спалахи гніву;
• Настороженість та гіперпильність;
• Проблеми з концентрацією уваги;
• Скарги на не пояснювані фізичним станом соматичні симптоми (наприклад, параліч, втрата мови або втрата зору).

Хронічний стрес, з іншого боку, викликають тривалі стресові стани, що поступово виснажують ресурси, необхідні організму для того, щоб упоратися з цими станами. Це може призвести до повного виснаження. До причин хронічного стресу належать тривалі подружні зради, велике навантаження, недосипання, погані міжособистісні стосунки або неадекватні умови життя.5

Дистрес-реакції

Стрес впливає на людину на різних рівнях. Він може датися взнаки на фізичному рівні за рахунок значного ослаблення імунної системи або виснаження кісткової та м'язової маси при одночасному відкладанні жиру в області черева.⁸ А ще на фізичному рівні стрес може проявлятися різними болями – наприклад, болі в області грудей, головні болі, кишкові спазми та інші неприємні відчуття.⁹ 

Стрес, звісно ж, відбивається й на психічному рівні. Найпоширенішою реакцією на стрес є тривога. Інші реакції включають гнів, агресію або апатію, які можуть перерости в депресію.¹⁰ Не менш важливим є вплив стресу на здатність до навчання, адже стрес впливає на гіпокамп – центр у мозку, який відповідає за навчання та пам'ять.¹¹

Тривалий стрес може мати серйозні наслідки. У довготерміновій перспективі високий рівень глюкози в крові, спричинений стресом, є однією з причин діабету, який діагностується в людей похилого віку. Також стрес може бути призводити до підвищеного кров'яного тиску, проблем із серцево-судинною системою, інсульту.¹²

Аби отримати додаткову інформацію про психосоматичні захворювання, можливо спричинювані стресорами, відвідайте розділ "Психосоматика". Інформаційні та допоміжні матеріали, що стосуються не тільки до стресу, а й синдрому емоційного вигоряння, можна відшукати в розділі Мультимедіа.